--- type: BookChapter work_id: '1006' book_url: https://nasa.misia.sk/books/1134 book_markdown_url: https://nasa.misia.sk/books/1134.md language: ua position: 63 canonical_url: https://nasa.misia.sk/book_chapters/3661 markdown_url: https://nasa.misia.sk/book_chapters/3661.md markdown_source: converted updated_at: '2019-10-04T09:24:51Z' translations: ua: https://nasa.misia.sk/book_chapters/3661.md --- # Біблія – книга, яку читають найчастіше на землі ## Вечеря Також і до святкування вечері увійшло язичницьке мислення. Тому і недивно, що вже до реформації, під час її і навіть після неї, були знову і знову з приводу цього теологічні дискусії. Але щоб зрозуміти первинне значення вечері, треба прочитати відповідні місця Писання. Перші християни називали вечерю просто “ламанням хліба”. Для цього вони збиралися по будинках (Діян. 2:42-47; Діян. 20:7). Це було під час святкування Пасхальної трапези, коли наш ГОСПОДЬ ввів вечерю (Йоан. 13; Матв. 26; Марк. 14). У Вих. 12, коли Бог ГОСПОДЬ дав вказівки для першої Пасхи, то Він уперше назвав народ Ізраїлю “суспільством” (екклезіею = тобто викликаними). Спочатку повинен був приноситися в жертву агнець і пролиту його кров повинно було помазати на одвірки дверей для їх захисту: ***“При цьому кров на будинках, в яких ви знаходитеся, буде знаменням для захисту вашого; коли Я побачу кров, то пройду шкодуючи повз вас…”***(Вих. 12:13) М’ясо Агнця готувалося і їлося разом з прісним хлібом. На це Павло посилається в 1 Кор. 5:7, коли він пише: *“Видаліть стару закваску, щоб вам бути новим тістом; ви адже вільні від всякої закваски,****бо і наш Пасхальний Агнець був принесений в жертву – Христос.”*** У Йоан. 6 ми знаходимо особливу притчу, де ГОСПОДЬ застосовує символ хліба до Себе Самого: ***“Я є Хліб життя … Я є Хліб живий, Який зійшов з неба***(спочатку Він є Хліб, а потім Він дає його): ***хто їсть від цього Хліба, той житиме вічно; Хліб же, який Я дам, є тіло Моє за життя світу … Якщо ви не їстимете тіла Сина Людського і не питимете крові Його, то не матимете в собі життя … хто їсть Цей Хліб, той житиме вічно!”*** У Матв. 26, учні запитали Його: ***“Де нам приготувати Пасхальну трапезу?”***(вірш 17-19) *“Під час же їжі Ісус узяв хліб, промовив подяку і розломивши хліб, роздав його учням із словами: візьміть, їжте! Це є тіло Моє.”*(вірш 26). Потім слідує вірш 27: “*Потім Він узяв чашу, сказав молитву подяки і подав її їм із словами: Пийте з неї всі!”*І тільки тоді Він сказав: ***“Бо це є кров Моя, кров Нового Завіту, яка буде пролита за багатьох для відпущення гріхів.”***(дивися також Марк. 14:24-25). Отже, хліб їли, а вино пили. Посилаючись же на вино в чаші наш Спаситель сказав: ***“Відтепер Я більше не питиму від цього виробу виноградної лози, до того дня, в який Я знову питиму його з вами в Царстві Батька Мого.”***(Матв. 26:29) Відкупитель пролив Свою кров і дарував нам через це відпущення гріхів наших і примирення з Богом. **Хліб і вино не можуть, і не повинні перетворюватися; Христос не може і не повинен більше приносити Себе в жертву ще раз, бо Він зробив це раз і назавжди.**Він, згідно з Божим планом спасіння, ***“…зі Своєю власною кров’ю раз і назавжди увійшов до небесного святилища, і придбав вічно-дійсне відкуплення.”***(Євр. 9:12). Амінь! Головна ж думка була вже записана в Лев. 17:11: ***“Життя тіла знаходиться в крові!”***У крові ж Відкупителя було Боже, вічне життя. І в тих усіх, що відкуплені кров’ю Сина Божого і відроджених від слова, і Духа (Йоан. 3:3; Яків. 1:18; 1Петр. 1:23) – знаходиться те ж саме вічне життя, яке було в Синові Божому (1 Йоан. 5:11-13). Павло зрозуміло написав це для кожного в 1 Кор. 10:16-17: ***“Чаша благословення, яку ми благословляємо, чи не є вона причастям з кров’ю Христа? Хліб, який ми ламаемо, чи не є він причастям з Тілом Христа? Оскільки це один хліб, то і ми, незважаючи на те, що нас багато, є одним Тілом, бо ми усі причащаємося до одного хліба.”*** У 1 Кор. 11:26-27 апостол пише: ***“…Бо всякий раз, коли ви їсте цей хліб і п’єте цю чашу, ви смерть Господню сповіщаєте, аж доки Він прийде. Тому хто негідним чином їсть хліб або п’є чашу Господню, той грішить проти тіла і крові Господньої…”***Святкування вечері є вищою точкою богослужіння. Кожен перевіряє себе перед Богом і просить вибачення. У справжній молитві і благоговінні вечеря святкується в спогад віддання в жертву Його тіла і Його святої крові, яку Він пролив за нас. Випечений без закваски хліб благословляється в молитві перед Церквою, розломлюється і роздається усім; чаша з вином також благословляється в молитві і роздається усім. Так вечеря практикувалася першими християнами і так вона була залишена Церкві Нового Завіту. ## Chapter navigation - [Previous chapter](https://nasa.misia.sk/book_chapters/3660.md) - [Book contents](https://nasa.misia.sk/books/1134.md) - [Next chapter](https://nasa.misia.sk/book_chapters/3662.md) ## Available translations - [украинский язык](https://nasa.misia.sk/book_chapters/3661.md) ## Source - [Canonical HTML page](https://nasa.misia.sk/book_chapters/3661) - [Markdown representation](https://nasa.misia.sk/book_chapters/3661.md)