---
type: BookChapter
work_id: '1006'
book_url: https://nasa.misia.sk/books/1134
book_markdown_url: https://nasa.misia.sk/books/1134.md
language: ua
position: 69
canonical_url: https://nasa.misia.sk/book_chapters/3667
markdown_url: https://nasa.misia.sk/book_chapters/3667.md
markdown_source: converted
updated_at: '2019-10-04T09:27:17Z'
translations:
  ua: https://nasa.misia.sk/book_chapters/3667.md
---

# Біблія – книга, яку читають найчастіше на землі

## Останнє нагадування

Сьогодні усі теологи знають, що Йоан Хреститель був обітованим пророком (Іс. 40:3; Мал. 3:1), який приготував шлях ГОСПОДОВІ, але був не прийнятий книжниками: ***“…а фарисеї і законовчителі відкинули спасаючу Божу волю для своєї особи, не хрестившись від нього.”***(Лук. 7:30). Чи не повторюється тепер те ж саме, що сталося і тоді? У Лук. 19:44 Відкупитель навіть плакав про Єрусалим і сказав: ***“…за те що ти не впізнав часу милостивого відвідування твого”.***Чи не відкидають і сьогодні **спасаюче Боже рішення**ті, які відмовляються вірити і хреститися по Біблії? Цього, звичайно ж недостатньо, щиро молитися за релігійною традицією в *“Отче наш”: “…Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя…”*, якщо люди зовсім не думають про те, щоб творити **волю Божу, яка була відкрита тільки в слові Божому.**

Чи не повторюється у наш час і те, що ГОСПОДЬ сказав тоді: *“Горе вам законовчителям!****Бо ви відняли ключ до пізнання спасіння;****ви самі не увійшли і перешкодили увійти тим, які хотіли увійти.”*(Лук. 11:52). Чи не будують усі своє власне царство і свою власну церкву? Чи не мають усі своїх програм? А що ж з тими, які з’являлися починаючи з реформації і аж до пятидесятницького руху, і які все ще сповіщають своє власне євангеліє?

Всесвітня церква прагне до релігійної єдності всіх християнських віросповідань і врешті-решт до єдності всіх релігій під керівництвом глави, як всесвітнього авторитету, посилаючись на Йоан. 17: *“…щоб усі вони були одно!”*Папа Франциск, заступницьки, вибачився перед усіма інаковіруючими, починаючи від вальденсів і до пятидесятницького руху, які колись переслідувалися католицькою церквою. Так, більше не повинно підкреслюватися те що розділяє, а те, що тільки об’єднує всіх, тобто загальне визнання приналежності до “триєдиного бога”. Об’єднання церков, з поглядом на 500-річний ювілей реформації в 2017 році, має абсолютну перевагу.

Але як же йде справа об’єднання всіх біблійних віруючих з Богом через Ісуса Христа, ГОСПОДА нашого, як Главою Церкви?

Хто з усіх відповідальних осіб у багатьох християнських місіях, аж до всесвітньо відомих проповідників добробуту і мільйонів слухачів, дійсно готується до близького повернення Христа? Виклик для кожного окремо звучить так:- Назад, до Бога! Назад, до початку! Назад, до вічно-перебуваючого Cлова, яке вийшло з Єрусалиму! **Хто ж тепер встане на сторону Бога, візьме тільки Слово, як прикладний шнур і не стане укладати ніяких компромісів?**

Ісаї довелося звернутися: *“Хто повірив нашому сповіщенню і кому відкрилася рука ГОСПОДНЯ?”*(Іс. 53:1). Також і Павло зробив такий висновок: *“Але звичайно не всі були слухняні благій звістці, бо Ісая говорить: Господи, хто повірив нашій звістці?”*(Рим. 10:16) Хто може вірити так як говорить Писання? Хто визнає слово Боже і дозволяє поправляти себе? Кожен повинен особисто для себе вирішити, чи дотримуватися йому абсолютно небіблійного віросповідання, **або визнавати істинне сповідання апостолів і пророків.**Немає ніякої користі від зміни однієї релігії на іншу, або від зміни однієї церкви на іншу. Слово Боже повинне як насіння (Лук. 8:11) прийматися в серце і робити через Духа Божого, і відродження в кожному особисто нове, вічне життя (Йоан. 3:7; 1Петр. 1:23). Усе це дуже серйозно і ми повинні прийняти таке рішення, з яким ми перейдемо у вічність.

Всі, які знаходять милість перед Богом, перевіряють себе, чи так воно у них, як сказав наш ГОСПОДЬ: ***“Але прийде час, так, він тепер уже прийшов, в який істинні прихильники поклонятимуться Отцю в Дусі і в істині, бо таких прихильників хоче мати Отець. Бог є Дух і ті що поклоняються Йому повинні поклонятися Йому в Дусі і істині.”***(Йоан. 4:23-24). Хто не поклоняється Богові правдиво у Дусі істини і згідно із словом істини, той молиться повз Бога, як написано: ***“Народ цей шанує Мене тільки вустами, а серце далеко віддалене від Мене, але марно вони шанують Мене, тому що учать вченням, які є людськими правилами.”***(Матв. 15:8-9; Марк. 7:6-7).

На закінчення треба ще раз підкреслити, що істинне віросповідання і істинне вчення записані тільки у Біблії, і ми повинні перевірити себе перед Богом, чи визнаємо ми Ісуса Христа Главою Церкви і чи повертаємося ми до того вчення апостолів, яке вийшло з Єрусалиму, або ми дотримуємося того, яке вийшло від державної церкви в Римській Імперії? Чи вважаємо ми дійсним тільки слово Боже, або ми перебуваємо в релігійних переданнях? До всіх нас звернено наступне попередження: ***“Сьогодні, коли ви чуєте голос Його, не зробіть жорстокими сердець ваших!”***(Євр. 4:7). **Хто має вуха, той слухай, що Дух Божий говорить усім в Церкві Ісуса Христа! Бо так сім раз написано в Одкровенні (гл. 2 і 3).**

 


## Chapter navigation

- [Previous chapter](https://nasa.misia.sk/book_chapters/3666.md)
- [Book contents](https://nasa.misia.sk/books/1134.md)
- [Next chapter](https://nasa.misia.sk/book_chapters/3668.md)

## Available translations

- [украинский язык](https://nasa.misia.sk/book_chapters/3667.md)

## Source

- [Canonical HTML page](https://nasa.misia.sk/book_chapters/3667)
- [Markdown representation](https://nasa.misia.sk/book_chapters/3667.md)