Месія повинен був бути і Священиком. В Євр. 9:11-14 написано: “Але Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшов із більшою, досконалішою скинією, нерукотворною, тобто, не земної будови, і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю увійшов раз і назавжди до святині, і придбав вічне відкуплення … то скільки ж більше кров Христа, Який Духом Святим приніс Себе непорочного Богу, очистить совість нашу від мертвих діл для служіння Богу живому “. В Євр. 5:7-10 ми читаємо: “Він за днів Свого тілесного життя з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, Який міг спасти Його від смерти, і був вислуханий за Своє благовоління; і хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав. І ставши досконалим, спричинився для вічного спасіння всім, які Йому слухняні, бувши названий від Бога Первосвящеником за чином Мелхиседека.”

У Бутт. 14:18-20 написано: “І Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб і вино. Він був священик Бога Всевишнього. І благословив його та сказав: – Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, Владики неба і землі, і благословенний Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх в руки твої. Аврам дав йому десятину зо всього.” Хто це місце читає і вникає, у того створюється враження, що був в Єрусалимі цар, який одночасно був і священиком. У посланні до Євр. 7 описаний цей цар – священик більш докладно: “… по-перше його ім`я означає “цар правди”, а потім – цар Салиму, тобто цар миру (вірш 2). Є тільки один, Якого можна назвати Царем правди і Царем світу – це Цар царів. За днів Авраама він ще не відкрив Себе (у тілі). Писання пояснює нам про Мелхиседека: “без батька, без матері, без родоводу, що не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподібнюючись Синові Божому, перебуває священиком назавжди.” (вірш 3) Кожен цар і кожен священик на землі має батька, матір і родовід; Мелхисидек цього не мав. Це є дивовижний доказ того, що коли Господь, в особі священика, зустрів Авраама, Він ще не був народжений як Син. Як священик, зустрів Він Авраама з хлібом і вином, що є символом вечері.

У Старому Завіті один раз на рік, в день примирення міг входити первосвященик у “Святе Святих” після пролиття крові тварини (Євр. 9. 7). Христос як Первосвященик, одного разу увійшов до святині зі своєю власною Кров’ю і придбав вічне відкуплення. Для кожного біблійного віруючого Його Кров і в даний час має ту саму дію виправдання. Це Кров Нового Завіту, яка діє протягом усього часу благодаті для тих, хто дійсно вірить. Написано: “… коли ж душа Його принесе жертву умилостивлення, то Він побачить потомство довговічне, і воля Господня (Яхве) благоуспішно виконуватиметься рукою Його.” (Іс. 53:10)

Месія повинен був бути і Священиком. В Євр. 9:11-14 написано: “Але Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшов із більшою, досконалішою скинією, нерукотворною, тобто, не земної будови, і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю увійшов раз і назавжди до святині, і придбав вічне відкуплення … то скільки ж більше кров Христа, Який Духом Святим приніс Себе непорочного Богу, очистить совість нашу від мертвих діл для служіння Богу живому “. В Євр. 5:7-10 ми читаємо: “Він за днів Свого тілесного життя з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, Який міг спасти Його від смерти, і був вислуханий за Своє благовоління; і хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав. І ставши досконалим, спричинився для вічного спасіння всім, які Йому слухняні, бувши названий від Бога Первосвящеником за чином Мелхиседека.”

У Бутт. 14:18-20 написано: “І Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб і вино. Він був священик Бога Всевишнього. І благословив його та сказав: – Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, Владики неба і землі, і благословенний Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх в руки твої. Аврам дав йому десятину зо всього.” Хто це місце читає і вникає, у того створюється враження, що був в Єрусалимі цар, який одночасно був і священиком. У посланні до Євр. 7 описаний цей цар – священик більш докладно: “… по-перше його ім`я означає “цар правди”, а потім – цар Салиму, тобто цар миру (вірш 2). Є тільки один, Якого можна назвати Царем правди і Царем світу – це Цар царів. За днів Авраама він ще не відкрив Себе (у тілі). Писання пояснює нам про Мелхиседека: “без батька, без матері, без родоводу, що не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподібнюючись Синові Божому, перебуває священиком назавжди.” (вірш 3) Кожен цар і кожен священик на землі має батька, матір і родовід; Мелхисидек цього не мав. Це є дивовижний доказ того, що коли Господь, в особі священика, зустрів Авраама, Він ще не був народжений як Син. Як священик, зустрів Він Авраама з хлібом і вином, що є символом вечері.

У Старому Завіті один раз на рік, в день примирення міг входити первосвященик у “Святе Святих” після пролиття крові тварини (Євр. 9. 7). Христос як Первосвященик, одного разу увійшов до святині зі своєю власною Кров’ю і придбав вічне відкуплення. Для кожного біблійного віруючого Його Кров і в даний час має ту саму дію виправдання. Це Кров Нового Завіту, яка діє протягом усього часу благодаті для тих, хто дійсно вірить. Написано: “… коли ж душа Його принесе жертву умилостивлення, то Він побачить потомство довговічне, і воля Господня (Яхве) благоуспішно виконуватиметься рукою Його.” (Іс. 53:10)