При першому пришесті Христа в служінні Йоана Хрестителя здійснилося пророцтво з Мал. 3:1: “Добре знайте: Я посилаю ангела Мого, щоб він приготував шлях переді Мною…” (Матв. 11:10; Лук: 7:27). Обітниця ж, яка знаходить своє виконання перед поверненням Христа, свідчить так: “Добре знайте: Я пошлю до вас пророка Іллю, перш ніж прийде великий і страшний день Господній.” (Мал. 3:23-24) Воно було підтверджене і нашим ГОСПОДОМ після служіння Йоана Хрестителя: “Він сказав їм у відповідь: Ілля звичайно прийде і приведе все знову в належний стан.” (Матв. 17:11) У Марк. 9:12 наш ГОСПОДЬ підтвердив це ще раз: “Так, Ілля звичайно ж прийде спочатку і приведе все знову в належний стан.”

У багатьох місцях Біблії йдеться безпосередньо про “повернення Ісуса Христа”. Із самого початку очікування Його повернення було центральною темою у усіх віруючих. Грунтуеться ж це очікування на обітниці, яку Він Сам дав: “І коли Я піду і приготую вам місце, то прийду знову і візьму вас до Себе, щоб там, де Я, були і ви.” (Йоан. 14:3)

На питання ж учнів про знамення Його повернення і кінця світу (Матв. 24:3) ГОСПОДЬ відповів наступними словами: “І ця блага звістка про Царство буде проповідувана по усій земній кулі у свідоцтво всім народам і тоді прийде кінець.” (вірш 14). Ніколи раніше не було такого часу, як зараз, в який євангеліє за допомогою сучасних засобів масової інформації досягло самих далеких куточків землі. По суті мова йде при сповіщенні повного євангелія про те, щоб віруючі приготувалися до повернення Ісуса Христа, бо так написано: “…які були готові, увійшли з Ним на весільний бенкет і двері закрилися.” (Матв. 25:10)

Повернення Христа було в часи апостолів головною темою сповіщення і воно є нею, і у наш час. У посланні до Солунян апостол Павло пише: “Бо хто є наша надія, наша радість і наш вінець слави, якщо не і ви теж, перед лицем нашого Господа Ісуса, при Його поверненні?” (1Сол. 2:19). Апостол Павло міг закінчити своє свідоцтво такими словами: “Відтепер лежить готовий для мене переможний вінець праведності, який дасть мені Господь, справедливий Суддя, того дня; і не лише мені, але і взагалі всім, які полюбили прихід Його.” (2Тим 4:8)

Тепер, так близько перед поверненням Христа, повинні усі, які належать до Церкви ГОСПОДА, зробити ті ж самі переживання спасіння, як і на початку і вони мають бути повернені в первинний, відповідно до Писання, стан перед Богом. Так це апостол Петро вже тоді провістив з посиланням на Христа і віруючих: “Його, правда, небо повинне було прийняти до часів відновлення всього того, що Бог сповістив через вуста святих пророків Своїх з давніх часів.” (Діян. 3:21) У Церкві живого Бога, перед поверненням Христа, повинно стати так, як і на початку: перша і остання проповідь, а також перше і останнє хрещення, кожне вчення і практика повинні відповідати оригіналу. Те ж саме євангеліє, та ж віра, те ж хрещення проповідується зараз у всьому світі, і всі, які дійсно вірять так, як говорить Писання, переживають прощення своїх гріхів і хрестяться, як і на початку, в ім’я Господа Ісуса Христа і отримують хрещення Духом. Це і є єдино-апостольський, і істинно-біблійний зразок, який до кінця дійсний перед Богом. (Діян. 2:38-39; Діян. 8:14-17; Діян. 10:43-48; Діян. 19:5-6).

При першому пришесті Христа в служінні Йоана Хрестителя здійснилося пророцтво з Мал. 3:1: “Добре знайте: Я посилаю ангела Мого, щоб він приготував шлях переді Мною…” (Матв. 11:10; Лук: 7:27). Обітниця ж, яка знаходить своє виконання перед поверненням Христа, свідчить так: *“Добре знайте: Я пошлю до вас пророка Іллю, перш ніж прийде великий і страшний день Господній.”* (Мал. 3:23-24) Воно було підтверджене і нашим ГОСПОДОМ після служіння Йоана Хрестителя: “Він сказав їм у відповідь: Ілля звичайно прийде і приведе все знову в належний стан.” (Матв. 17:11) У Марк. 9:12 наш ГОСПОДЬ підтвердив це ще раз: “Так, Ілля звичайно ж прийде спочатку і приведе все знову в належний стан.”

У багатьох місцях Біблії йдеться безпосередньо про “повернення Ісуса Христа”. Із самого початку очікування Його повернення було центральною темою у усіх віруючих. Грунтуеться ж це очікування на обітниці, яку Він Сам дав: “І коли Я піду і приготую вам місце, то прийду знову і візьму вас до Себе, щоб там, де Я, були і ви.” (Йоан. 14:3)

На питання ж учнів про знамення Його повернення і кінця світу (Матв. 24:3) ГОСПОДЬ відповів наступними словами: “І ця блага звістка про Царство буде проповідувана по усій земній кулі у свідоцтво всім народам і тоді прийде кінець.” (вірш 14). Ніколи раніше не було такого часу, як зараз, в який євангеліє за допомогою сучасних засобів масової інформації досягло самих далеких куточків землі. По суті мова йде при сповіщенні повного євангелія про те, щоб віруючі приготувалися до повернення Ісуса Христа, бо так написано: “…які були готові, увійшли з Ним на весільний бенкет і двері закрилися.” (Матв. 25:10)

Повернення Христа було в часи апостолів головною темою сповіщення і воно є нею, і у наш час. У посланні до Солунян апостол Павло пише: “Бо хто є наша надія, наша радість і наш вінець слави, якщо не і ви теж, перед лицем нашого Господа Ісуса, при Його поверненні?” (1Сол. 2:19). Апостол Павло міг закінчити своє свідоцтво такими словами: “Відтепер лежить готовий для мене переможний вінець праведності, який дасть мені Господь, справедливий Суддя, того дня; і не лише мені, але і взагалі всім, які полюбили прихід Його.” (2Тим 4:8)

Тепер, так близько перед поверненням Христа, повинні усі, які належать до Церкви ГОСПОДА, зробити ті ж самі переживання спасіння, як і на початку і вони мають бути повернені в первинний, відповідно до Писання, стан перед Богом. Так це апостол Петро вже тоді провістив з посиланням на Христа і віруючих: “Його, правда, небо повинне було прийняти до часів відновлення всього того, що Бог сповістив через вуста святих пророків Своїх з давніх часів.” (Діян. 3:21) У Церкві живого Бога, перед поверненням Христа, повинно стати так, як і на початку: перша і остання проповідь, а також перше і останнє хрещення, кожне вчення і практика повинні відповідати оригіналу. Те ж саме євангеліє, та ж віра, те ж хрещення проповідується зараз у всьому світі, і всі, які дійсно вірять так, як говорить Писання, переживають прощення своїх гріхів і хрестяться, як і на початку, в ім’я Господа Ісуса Христа і отримують хрещення Духом. Це і є єдино-апостольський, і істинно-біблійний зразок, який до кінця дійсний перед Богом. (Діян. 2:38-39; Діян. 8:14-17; Діян. 10:43-48; Діян. 19:5-6).