У світлі викладеного ми пізнаємо, до кого Бог при творінні говорив, коли Він сказав: “Створімо людину за образом Нашим …” (Бутт. 1:26) Святе Письмо також і на це цілком зрозуміло відповідає. У Іова 38:4-7 запитав Господь свого раба: “Де ти був, коли Я (не «ми») закладав землю? Скажи, якщо знаєш. Хто основи її поклав, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура? На чому затверджені підстави її, або хто поклав наріжний камінь її, під радісні співи ранкових зірок, коли всі сини (т.б. Ангели) Божі вигукували від радості?” Ясніше просто не можна висловити. Коли Господь Бог створив землю, здіймало радісний окрик небесне воїнство, і Ангели раділи. Бог не Сам до Себе говорив, ні до іншого богу, якого немає, але Бог говорив до Ангелів, які оточували Його.

В Бутт. 11:7 сказав Господь: “Зійдемо ж, і змішаємо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного”, але перед цим прочитаемо 5 вірш: “… і зійшов Господь …” Знову і знову йдеться про небесні війська, які були навколо Нього. Пророк Міхей свідчив: “Так вислухайте Слово Господнє: Я бачив Господа, що сидів на престолі Своїм, і все небесне військо стояло по праву і по ліву руку Його” (2. Хр. 18:18). І тут Господь промовляв до Ангелів, які Його оточували.

Ісая повідомляє: “Я бачив Господа, що сидить на престолі високому та піднесеному, а кінці одежі Його переповнювали храм. Над Ним стояли серафими; … і кликав один до одного, і говорив: “ Свят, свят, свят Господь Саваот! Вся земля повна слави Його!” (Іс. 6:1-3) Є різниця між Ангелами, Херувимами і Серафимами. Херувими і Серафими літають над Господом, Ангели ж, маючи образ людини, стоять перед Ним. У вірші 8 читаємо: “І почув я голос Господа, що говорив: “Кого Я пошлю, і хто піде для Нас?” Також і тут говорив Він до присутніх небесних військ.

Бог відкрився тим людям, які Йому вірили. Вони отримали Його обітниці і мали ясність про Нього. Ні пророки в Старому Завіті, ні апостоли в Новому Завіті не дискутували про Бога. Вчення про “Трійцю” виникло лише в третьому столітті після Христа, коли Грецька філософія і Римські ідеї про Божество проникли в християнство, і вчені того часу “впроваджували” свої думки відповідно до традиційних уявлень. На цій підставі побудована сьогоднішня теологія в церквах і церковних громадах, а не на початковому свідоцтві пророків і апостолів. Підроблене Богопізнання визнається сьогодні як істинним, справжнє ж Богопізнання визнається як хибним і відкидається. Бог не такий, як ми Його представляємо, але Він такий, який є. Люди роблять богів, але Господь залишається Богом – “вчора, сьогодні і навіки Той же” (Пс. 101:26 -28; Іс. 48:12; Євр. 13:8). Бог не розмножився і не змінився. Єврей не прийшов би ніколи на ідею “трійці”, це виключено, тому що такого немає в свідоцтві Священного Письма. Бог являє Себе нам різноманітним чином, але завжди рід Його одкровення пов’язаний із здійсненням Його плану.

У світлі викладеного ми пізнаємо, до кого Бог при творінні говорив, коли Він сказав: “Створімо людину за образом Нашим …” (Бутт. 1:26) Святе Письмо також і на це цілком зрозуміло відповідає. У Іова 38:4-7 запитав Господь свого раба: “Де ти був, коли Я (не «ми») закладав землю? Скажи, якщо знаєш. Хто основи її поклав, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура? На чому затверджені підстави її, або хто поклав наріжний камінь її, під радісні співи ранкових зірок, коли всі сини (т.б. Ангели) Божі вигукували від радості?” Ясніше просто не можна висловити. Коли Господь Бог створив землю, здіймало радісний окрик небесне воїнство, і Ангели раділи. Бог не Сам до Себе говорив, ні до іншого богу, якого немає, але Бог говорив до Ангелів, які оточували Його.

В Бутт. 11:7 сказав Господь: “Зійдемо ж, і змішаємо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного”, але перед цим прочитаемо 5 вірш: “… і зійшов Господь …” Знову і знову йдеться про небесні війська, які були навколо Нього. Пророк Міхей свідчив: “Так вислухайте Слово Господнє: Я бачив Господа, що сидів на престолі Своїм, і все небесне військо стояло по праву і по ліву руку Його” (2. Хр. 18:18). І тут Господь промовляв до Ангелів, які Його оточували.

Ісая повідомляє: “Я бачив Господа, що сидить на престолі високому та піднесеному, а кінці одежі Його переповнювали храм. Над Ним стояли серафими; … і кликав один до одного, і говорив: “ Свят, свят, свят Господь Саваот! Вся земля повна слави Його!” (Іс. 6:1-3) Є різниця між Ангелами, Херувимами і Серафимами. Херувими і Серафими літають над Господом, Ангели ж, маючи образ людини, стоять перед Ним. У вірші 8 читаємо: “І почув я голос Господа, що говорив: “Кого Я пошлю, і хто піде для Нас?” Також і тут говорив Він до присутніх небесних військ.

Бог відкрився тим людям, які Йому вірили. Вони отримали Його обітниці і мали ясність про Нього. Ні пророки в Старому Завіті, ні апостоли в Новому Завіті не дискутували про Бога. Вчення про “Трійцю” виникло лише в третьому столітті після Христа, коли Грецька філософія і Римські ідеї про Божество проникли в християнство, і вчені того часу “впроваджували” свої думки відповідно до традиційних уявлень. На цій підставі побудована сьогоднішня теологія в церквах і церковних громадах, а не на початковому свідоцтві пророків і апостолів. Підроблене Богопізнання визнається сьогодні як істинним, справжнє ж Богопізнання визнається як хибним і відкидається. Бог не такий, як ми Його представляємо, але Він такий, який є. Люди роблять богів, але Господь залишається Богом – “вчора, сьогодні і навіки Той же” (Пс. 101:26 -28; Іс. 48:12; Євр. 13:8). Бог не розмножився і не змінився. Єврей не прийшов би ніколи на ідею “трійці”, це виключено, тому що такого немає в свідоцтві Священного Письма. Бог являє Себе нам різноманітним чином, але завжди рід Його одкровення пов’язаний із здійсненням Його плану.