Тепер ми розглянемо ті сторони, де можна бачити Христа, як людину біля Бога; як Сина Божого, як Сина Людського, як Сина Давидового, як Посередника та Заступника, як Пророка і т. д. Про Нього написано: “Але принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подібним до людини і подобою ставши як людина, Він упокорив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж хресної” (Фил. 2:7-8). Цар всіх царів народився на нашій землі; Його сповили і поклали в ясла (Лук. 2:7). З 21 вірша ми читаємо: “Після восьми днів, коли мали обрізати Немовля, дали Йому ім’я Ісус, назване Ангелом перед зачаттям Його в утробі”. “…, і ти даси Йому ім’я Ісус, бо Він спасе людей своїх від їхніх гріхів” (Матв. 1:21). Немовля посвятили Господу Богу: “… як у Законі Господнім написано: Кожне первородне дитя чоловічої статі має бути посвячене Господу” (Лук. 2:23).

Другий розділ Євангелія від Луки дає нескінченну проблему (мислення) тим людям, які намагаються досліджувати таємницю Божу своїм розумом. З одного боку там написано: “Бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, Який є Христос Господь” (вірш 11), з іншого ж боку написано, що це немовля, який є Христос Господь, був посвячений у Єрусалимі Господу, як первородний син (вірш 22-23). Ми вже раніше виклали, що Яхве є Господь Бог в духовно – тілесній формі і Яшуа є Господь, що відкрився у плоті. Яшуа був представлений Господу Богу. Відкупитель повинен був бути стовідсотковою людиною, щоб страждати і померти; Він повинен був бути (стовідсотковим) Богом, щоб перемогти смерть і диявола. Він їв, пив, втомлювався, спав як людина, Він молився як людина. “Тому Він мусив бути в усьому подібний до братів …” (Євр. 2:17) Скрізь де виявляється Його людська сторона, там ми бачимо Його відносно нас біля Бога.

Ісус Христос, Син Божий народився від Бога через Духа Святого. Тому Його кров, Його думки і все Його життя було абсолютно святим і безгрішним. Смерть, пекло і сатана нічого не мали в Ньому. У чотирьох Євангеліях описаний Месія, як людина, від Його народження і до вознесіння Його. В Лук. 3:21-22 ми читаємо: “Коли ж хрестився весь народ, і Ісус охрестившись молився, то розкрилося небо і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і був голос промовляючий з неба: “Ти Син Мій улюблений, в Тобі Моє благовоління!”

Тут справа не в тому, щоб тільки передати подію, але в тому, щоб ми, як сини і дочки Божі, могли пережити те ж саме. Хто по біблійному увірував, той буде слухняний Слову Божому і прийме біблійне хрещення. У той час, розкрилося небо над Сином Божим. Всі сини і дочки Божі стоять під відкритим небом, і Дух Святий сходить на них як це було на початку. Кожен повинен це особисто пережити і отримати свідоцтво, що він прийнятий Богом. Сини і дочки Божі повинні мати надприродне підтвердження, щоб мати впевненість в Божому благоволінні.

Тепер ми розглянемо ті сторони, де можна бачити Христа, як людину біля Бога; як Сина Божого, як Сина Людського, як Сина Давидового, як Посередника та Заступника, як Пророка і т. д. Про Нього написано: “Але принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подібним до людини і подобою ставши як людина, Він упокорив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж хресної” (Фил. 2:7-8). Цар всіх царів народився на нашій землі; Його сповили і поклали в ясла (Лук. 2:7). З 21 вірша ми читаємо: “Після восьми днів, коли мали обрізати Немовля, дали Йому ім’я Ісус, назване Ангелом перед зачаттям Його в утробі”. “…, і ти даси Йому ім’я Ісус, бо Він спасе людей своїх від їхніх гріхів” (Матв. 1:21). Немовля посвятили Господу Богу: “… як у Законі Господнім написано: Кожне первородне дитя чоловічої статі має бути посвячене Господу” (Лук. 2:23).

Другий розділ Євангелія від Луки дає нескінченну проблему (мислення) тим людям, які намагаються досліджувати таємницю Божу своїм розумом. З одного боку там написано: “Бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, Який є Христос Господь” (вірш 11), з іншого ж боку написано, що це немовля, який є Христос Господь, був посвячений у Єрусалимі Господу, як первородний син (вірш 22-23). Ми вже раніше виклали, що Яхве є Господь Бог в духовно – тілесній формі і Яшуа є Господь, що відкрився у плоті. Яшуа був представлений Господу Богу. Відкупитель повинен був бути стовідсотковою людиною, щоб страждати і померти; Він повинен був бути (стовідсотковим) Богом, щоб перемогти смерть і диявола. Він їв, пив, втомлювався, спав як людина, Він молився як людина. “Тому Він мусив бути в усьому подібний до братів …” (Євр. 2:17) Скрізь де виявляється Його людська сторона, там ми бачимо Його відносно нас біля Бога.

Ісус Христос, Син Божий народився від Бога через Духа Святого. Тому Його кров, Його думки і все Його життя було абсолютно святим і безгрішним. Смерть, пекло і сатана нічого не мали в Ньому. У чотирьох Євангеліях описаний Месія, як людина, від Його народження і до вознесіння Його. В Лук. 3:21-22 ми читаємо: “Коли ж хрестився весь народ, і Ісус охрестившись молився, то розкрилося небо і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і був голос промовляючий з неба: “Ти Син Мій улюблений, в Тобі Моє благовоління!”

Тут справа не в тому, щоб тільки передати подію, але в тому, щоб ми, як сини і дочки Божі, могли пережити те ж саме. Хто по біблійному увірував, той буде слухняний Слову Божому і прийме біблійне хрещення. У той час, розкрилося небо над Сином Божим. Всі сини і дочки Божі стоять під відкритим небом, і Дух Святий сходить на них як це було на початку. Кожен повинен це особисто пережити і отримати свідоцтво, що він прийнятий Богом. Сини і дочки Божі повинні мати надприродне підтвердження, щоб мати впевненість в Божому благоволінні.